Переводячи Подих / À bout de souffle (1960)

   Знайшов список 50-ти фільмів, які варто встигнути переглянути до того, як помреш, і захотілось подивитись щось старе.  Щоб не наврочити, поспішати із виконанням списку не буду, але почав його із фільму Переводячи Подих. Заодно стало цікаво побачити ще зовсім молодого Бельмондо, який виконує там головну роль.

   У вікіпедії пишуть, що це дебютна повнометражна стрічка режисера Годара. Мішель Пуаккар – мачо-гангстер в стилі 60-их, легко розправляється із поліцією, краде лімузини на одну поїздку, ніколи не платить таксистам і офіціанткам і зовсім не ніяковіє при зустрічі із жінками. Цей супергерой в постаті Бельмондо з'являється невідомо звідки на крутій машині, одразу ж вбиває поліцейського, який переслідував його, потім зустрічається з різними жінками і незрозуміло, про що взагалі фільм. Але згодом виявляється, що фільм про його кохання до американської журналістки, яка продає газети на Єлисейських полях, і яку він намагається переконати втекти із ним в Італію.

   У фільмі місцями зовсім неприховано вирізані куски, через що персонажі смикаються, телепортуються, а часом навіть доводиться думати, де ж це вони опинились і що сталось. Для режисера – прибабахнуті мистецькі забавки, а дивитись заважає. Мабуть, славу фільму принесла значною мірою тільки участь Бельмондо. Не думаю, що так вже конче побачити цю стрічку за життя :)

При бажанні саме кіно можна повністю переглянути прямо тут: